Чернігівські зустрічі
Думала, що Шевченка
я відкривала.
Насправді, сам Тарас
мене відкривав.
Мріями, думами я з
ним літала.
Ключи від правди
він мені давав.
Ярослава Лазаренко
Ріпкінська гімназія
Чернігівська обл.
13-14 березня 2014 року Чернігівський обласний інститут імені
К.Д.Ушинського зібрав у своїх стінах на
міжрегіональну науково-практичну конференцію «Морально-етичні проблеми в
мистецько-художній спадщині Т.Г. Шевченка» науковців та учителів-практиків із столиці,
центру та заходу. Науковці та учителі української літератури, світової
літератури, початкової школи, історії, поети – всі відкривали для себе Тараса
Шевченка.
Організаторами конференції виступили:
Управління Освіти і Науки
Чернігівської облдержадміністрації
Чернігівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського
Всеукраїнська громадська
організація «Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури»
Відділ освіти Ріпкінської райдержадміністрації
Ріпкінська гімназія Ріпкінської
районної ради Чернігівської області
Конференція включала в себе:
виступи науковців, учителів-практиків;
презентацію виставки творчих робіт
учасників обласної краєзнавчої акції учнівської молоді «Безсмертний, як саме
життя»;
Продовжила конференцію
мистецька вітальня.
Учасники конференції були вражені поезією Іванова Дмитра Йосиповича,
лауреата Шевченківської премії, члена Національної спілки України, головного
редактора обласної газети «Гарт», поетичними творами учнів ЗШ І-ІІІ ст. №20
м.Чернігова (учитель Примоченко Марія
Сергіївна), незрівнянним виконанням творів українських та зарубіжних
композиторів викладачів Чернігівської музичної школи №1 імені Стефана
Вільковського.
Учасники конференції відвідали Ріпкінську гімназію та прийняли участь у
дискусії «Нове прочитання творів Т.Г.Шевченка у школі» (директор Корж Наталія
Михайлівна)
Щиро вдячні колективу гімназії, учням за свято, яке для нас, учасників
конференції, вони підготували.
В процесі роботи науково-практичної
конференції проведено не просто обговорення актуальних питань щодо викладання та
переосмислення творчої спадщини Тараса Шевченка, а й спілкування педагогічної
громади, учасники мали можливість висловити свою думку, порадитись, разом
шукати відповіді на поставлені запитання
13.03.2014 року на початку роботи конференції зі вступним словом виступив в.о. ректора Чернігівського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти
імені К.Д.Ушинського, доктор філософських наук, доцент Віктор Миколайович
Довбня.
Про сучасний стан та перспективи розвитку української Шевченкіани познайомив
присутніх Сергій Анастасійович Гальченко, заступник директора з наукової та
видавничої діяльності Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної
академії наук України, кандидат філологічних наук.
Юрій Іванович Ковбасенко, зав
кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка,
кандидат філологічних наук, професор у своєму виступі довів, що Тарас Шевченко
є центром канону, поетом світового масштабу.
Про перечитання й переосмислення
творчої спадщини поета говорили Паламар Світлана Павлівна, завідувач
лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат
педагогічних наук, Шевченко Зоя Олександрівна,
провідний науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту
педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук.
Дослідженням про три автопортрети Т.Шевченка поділилась з колегами
Будлянська Олександра Олексіївна, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського
Велике зацікавлення викликали у учителів-практиків виступи колег. Адже
запитання: « Як на уроках осмислювати
спадщину Шевченка, як відкрити душу поета-творця, поета-провидця, як довести
його канонічність та сучасність поглядів ?»– порушували у своїх виступах учителі Чернігівщини – Галковська Надія
Миколаївна (Рудківська ЗШ І-ІІ ст.),
Гребницька Ольга Іванівна (Чернігівський ліцей), Ступак Валентина
Іванівна (Ніжинська ЗШ ІІІст.№15), Дудчина Тетяна Василівна (Киїнська ЗШ І-ІІІ ст.),
Штупун Лариса Володимирівна (м.Чернігів ЗШ І-ІІІ ст. №20), Дубина Наталія
Михайлівна (Брусилівська ЗШ І-ІІІ ст.) Федорок Людмила Василівна (Андріївська
ЗШ І-ІІІ ст.), Підгайна Олена Вікторівна (м.Чернігів ЗШ І-ІІІ ст. №29).
Матюшкіна Тетяна Павлівна, зав кафедри філологічних дисциплін та методики
їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені
К.Д.Ушинського представила духовний світ Т.Г.Шевченка в рецепції Леоніда
Горлача, Дячок Світлана Олександрівна аспірантка Київського університету імені
Бориса Грінченка учитель світової літератури (Колиндянська ЗШ І-ІІІ ст. Чортківського
р-ну Тернопільської обл.) дослідила вплив «Кобзаря» Т.Шевченка на творчість Ліни
Костенко. Дуже цікавими та емоційними
були доповіді Лавренчука Володимира Павловича, зав кафедри методики та змісту
освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,
кандидата філологічних наук, доцента та Молочко Світлани Рашитівни, старшого
викладача кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання чернігівського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського. Про
позакласну роботу з української літератури
за творчістю Тараса Шевченка розповів присутнім Гальонка Олексій Анатолійович,
професор кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського,
кандидат педагогічних наук.
З відгуків про конференцію:
«Не було жодного нецікавого виступу»
«Наші науковці – майстри слова»
«Вдячні організаторам конференції за справжнє свято»
«Шевченко став ближчим. Здається він народився у нашому столітті»
Післямова
Шевченко мене не відпускає
Я думала, що я його
вивчаю, а насправді він мене навчає – від зустрічей із віршами поета, зустрічей
із учнями своєї школи, до зустрічей із творчими учителями Кіровоградщини, до
речі не тільки учителями української мови, а й учителями світової літератури,
музики, історії. Тепер ось Чернігівщина, де Шевченко поєднав минуле з сучасністю, й допоміг зазирнути
у майбутнє. Бо розставив поет
знаки й для мене: вони й у віршах поета-земляка Дмитра Іванова:
З нас насміхалися:
«Чорні воли».
Нами орали,
З нас
Жили тягли.
Нам посилалося:
«Темна юрба».
Брала на палі нас
Чорна злоба.
Гноїли нас в тюрмах,
Палили в печах,
Шилом нам світ
Випікали в очах…
Важко і страшно
Йдучи з імли,
Кров’ю
І потом гірким
Довели,
Що ми – не худоба,
Не темний народ,
А переможники
Чорних заброд!...
й у віршах учениці Ріпкінської школи Ярослави
Лазаренко:
Я лікую себе Шевченком…
Чи він все встиг сказати мені?
Й коли
ми вже повертали додому, у Києві на Майдані знову забриніли шевченківські
струни у пісні Яна Апреля «Чорний дим»,
у віршах російськомовного донецького хлопця Євгена Ярмоленка
Я стомлена, я
виснажена катом,
Не роздирайте мене,
мій народ,
Я прошу Вас
навколішках…
Мене Ви об’єднайте,
Бо все це Ваш …єдиний
род.
…Кажіть завжди,
кажіть віднині,
Що Ви походженням
не з заходу чи сходу,
Що Ви усі з
шевченківського роду,
Що Ви усі з
шевченківській землі!
Три години в наметі
чернівчан на Майдані ми співали Шевченка…
Ми лікуємось Шевченком…
1 коментар:
Було цікаво!!!
Дописати коментар