Ще один навчальний рік стає історією та ще однією сторінкою Книги мого учительського життя. Озираюсь ще на переднавчальні дні, ще немає уроків, зошитів, галасу в коридорах, незадоволення собою, бо "не пішло", "їмнецікавовзагалі", "ячомусьнічогоне розуміючоговонинерозуміють"; ще немає відчуття польоту, крил за спиною, бо "вонавінзмоглисказатипрочитатизапитати", "ой, подивись, як вийшло гарно, незвично", "вонименездивували".
Першою була Вікіпедія. Мої друзі. Агов, Валентино Кодола, наша розумничка, твої старання не пройшли марно, бо вже щось можемо, вміємо, хочемо. Й дамо тим, хто візьме ці знання. Це перший коштовний камінець. Покладу його в скарбничку знань.
Далі зустріч із районною творчою групою. Які рідні обличчя! Тетяна Кравець, Олена Гончарук, Галина Луценко. Нелегко нам живеться, непросто залишатись собою, позитивною. Але очі при зустрічі теплішають, серця завмирають, бо як добре фахово нам разом! Й нові, молоді колежаночки. Дякую, що ви є.
Третя коштовність знайдена далеко на Тернопільщині. Плюс Помічна (невимовно рада зустрічі, Марино, вірна подружко), Кременчук (вебінари потім - це скарб, особливо Оля Горобченко, бо то те, що я не вмію, та так, що можуть тільки молоді вчителі!), Новоукраїнка. А тут спогадів та й спогадів!!! Конкурс "Учитель року", суворі судді А.П.Дзик, Каєнко О.В. (а у спогадах вони поруч із професором Ю.І.Ковбасенко!), незабутня нічна зустріч із Наталочкою Рудницькою у фортеці...а ще неймовірно легка на підйом, гостинна Світланочка Дячок (дякую-дякую за тепло та душевність твого дому!!!). Сильвестрівна - спасибі за крила, Анатолій Петрович - неперевершений у розповідях про все, що ми бачили, уміння здивувати й попри все бути ну дуже скромним!
Четверта. Вікімарафон. Скайп-зустріч із Валентиною Кодолою. Скажете, що ж такого? А для мене це багато важить. Ми змогли, ми разом з Україною.
П'ята. Тиждень зарубіжної літератури у школі. 6 клас: Ангелінка, дві Лєри, Русланка, Сашко, Ліза. Ви - неймовірно емоційні, енергійні. Ви дали поштовх челенджу та квесту. Дякую Наталію Рудницькук та Таїсію Туз за активність учнів, за історії, що ними були написані. Скайп-зустріч із учнями Світлани Дячок. 9 клас - ви були командою! Усі-усі! Мій 10-й, дякую-дякую за допомогу!!! Без щедрих сплонсрів Ю.І.Ковбасенка та Ірини Дворницької не було б такої радості від перемог під час конкурсів.
Шоста.Хмельове. Щоби зрозуміти відчуття на неконференції, треба хоча б один раз там побувати. Намішано усього: азарт, веселощі, труднощі, запитання, спілкування, здивування, позитив, відчуття нового що ось-ось, причетності до змін: ти можеш, ти чогось вартий... Майя Тутаєва - спасибі! Алла Колодницька - без тебе цього б не відбулось!
Сім. Рівняньска ЗШ. Новоукраїнський район. Наталія Григорівна Каєнко, Світлана Піддубна й ...ще Сильвестрівна, Мариночка Іванівна, мої дорогеньки колежаночки районної творчої групи, методист Олена Володимирівна Ревнівцева й ще багато-багато плюсів, позитивчиків, що стало моїм надбанням, будуть зігрівати серце тоді, коли буде так треба сонця!
Вісім. Майже завершення й знову Валентина Кодола. Неймовірно талановита група з навчання редагування статей у Вікіпедії. Для мене була насолодою робота з вами, бродіння Хрещатиком ввечері, нічне споглядання Будинку з Химерами, фотографування, неформальне таке тепле й насичене дотепами, молодим сміхом!
Дев'ять. 10 клас. Так, мій 10. Спілкування з кожним із вас стало коштовностями у моїй скарбничці, кожний записав свої рядки у моїй Книзі. Дякую вам за толерантність й терплячість. Чекаю від вас нових вершин!
Десять. Моя сім'я. Це те, що найбільше болить й найбільше лікує. Змовчу, залишу в собі, помолюсь за вас усіх. В вас моя сила, моє натхнення.
Мало це чи багато? Покаже час.
Світлини з мого архиву. Різних років.
Першою була Вікіпедія. Мої друзі. Агов, Валентино Кодола, наша розумничка, твої старання не пройшли марно, бо вже щось можемо, вміємо, хочемо. Й дамо тим, хто візьме ці знання. Це перший коштовний камінець. Покладу його в скарбничку знань.
Далі зустріч із районною творчою групою. Які рідні обличчя! Тетяна Кравець, Олена Гончарук, Галина Луценко. Нелегко нам живеться, непросто залишатись собою, позитивною. Але очі при зустрічі теплішають, серця завмирають, бо як добре фахово нам разом! Й нові, молоді колежаночки. Дякую, що ви є.
Третя коштовність знайдена далеко на Тернопільщині. Плюс Помічна (невимовно рада зустрічі, Марино, вірна подружко), Кременчук (вебінари потім - це скарб, особливо Оля Горобченко, бо то те, що я не вмію, та так, що можуть тільки молоді вчителі!), Новоукраїнка. А тут спогадів та й спогадів!!! Конкурс "Учитель року", суворі судді А.П.Дзик, Каєнко О.В. (а у спогадах вони поруч із професором Ю.І.Ковбасенко!), незабутня нічна зустріч із Наталочкою Рудницькою у фортеці...а ще неймовірно легка на підйом, гостинна Світланочка Дячок (дякую-дякую за тепло та душевність твого дому!!!). Сильвестрівна - спасибі за крила, Анатолій Петрович - неперевершений у розповідях про все, що ми бачили, уміння здивувати й попри все бути ну дуже скромним!
Четверта. Вікімарафон. Скайп-зустріч із Валентиною Кодолою. Скажете, що ж такого? А для мене це багато важить. Ми змогли, ми разом з Україною.
П'ята. Тиждень зарубіжної літератури у школі. 6 клас: Ангелінка, дві Лєри, Русланка, Сашко, Ліза. Ви - неймовірно емоційні, енергійні. Ви дали поштовх челенджу та квесту. Дякую Наталію Рудницькук та Таїсію Туз за активність учнів, за історії, що ними були написані. Скайп-зустріч із учнями Світлани Дячок. 9 клас - ви були командою! Усі-усі! Мій 10-й, дякую-дякую за допомогу!!! Без щедрих сплонсрів Ю.І.Ковбасенка та Ірини Дворницької не було б такої радості від перемог під час конкурсів.
Шоста.Хмельове. Щоби зрозуміти відчуття на неконференції, треба хоча б один раз там побувати. Намішано усього: азарт, веселощі, труднощі, запитання, спілкування, здивування, позитив, відчуття нового що ось-ось, причетності до змін: ти можеш, ти чогось вартий... Майя Тутаєва - спасибі! Алла Колодницька - без тебе цього б не відбулось!
Сім. Рівняньска ЗШ. Новоукраїнський район. Наталія Григорівна Каєнко, Світлана Піддубна й ...ще Сильвестрівна, Мариночка Іванівна, мої дорогеньки колежаночки районної творчої групи, методист Олена Володимирівна Ревнівцева й ще багато-багато плюсів, позитивчиків, що стало моїм надбанням, будуть зігрівати серце тоді, коли буде так треба сонця!
Вісім. Майже завершення й знову Валентина Кодола. Неймовірно талановита група з навчання редагування статей у Вікіпедії. Для мене була насолодою робота з вами, бродіння Хрещатиком ввечері, нічне споглядання Будинку з Химерами, фотографування, неформальне таке тепле й насичене дотепами, молодим сміхом!
Дев'ять. 10 клас. Так, мій 10. Спілкування з кожним із вас стало коштовностями у моїй скарбничці, кожний записав свої рядки у моїй Книзі. Дякую вам за толерантність й терплячість. Чекаю від вас нових вершин!
Десять. Моя сім'я. Це те, що найбільше болить й найбільше лікує. Змовчу, залишу в собі, помолюсь за вас усіх. В вас моя сила, моє натхнення.
Мало це чи багато? Покаже час.
Світлини з мого архиву. Різних років.
Немає коментарів:
Дописати коментар